Павлопольська ЗШ І – ІІІ ступенів
Проект на тему:
«Збережемо красу природи»
Тема: Збережемо красу природи.
Керівники проекту: Вчителі початкових класів Павлопольської ЗШ
І – ІІІ ступенів: Корольова В.В., Філімонова Г. А., Нагорна К. В.,
Протопопова С. О.
Мета: Поглибити знання учнів про красу природи, про вплив поведінки людини на природу, підвести дітей до усвідомлення необхідності зберігати і примножувати природні багатства, раціонально їх використовувати; розвивати творчу уяву, фантазію учнів, уміння спостерігати, порівнювати; виховувати дбайливе господарське ставлення до природи як до рідного дому, бажання зберегти нашу планету для нащадків.
Завдання: Розширити знання дітей про природу рідного краю; довести доцільність формування у дітей господарського ставлення до природи, як до рідного дому; виховувати значущі загальнолюдські цінності, пробуджувати захоплення силою і красою природи.
Тип проекту: Практично – орієнтований.
Учасники проекту: учні 1 – 4 класів.
Час роботи над проектом: 2 місяці.
Режим роботи: урочний та післяурочний час.
Предметно-змістовна галузь: «Я і Україна» (природознавство), українська мова і читання, образотворче мистецтво, трудове навчання.
Матеріально – технічне та навчально – методичне забезпечення:
Навчальна, навчально-методична, краєзнавча, довідково-інформаційна література; оргтехніка: комп’ютер, сканер, принтер. Розвиток навичок самостійної роботи зі збору інформації, її аналізу, співпраці з учителем та однокласниками.
ЗМІСТ ПРОЕКТУ.
Презентація творчих проектів.
1 клас – «Царство природи навесні»
1 учень:
Весною усім класом
Ходили ми до річки.
Яку красу чарівну побачили там ми:
Травичка оживає і річка дзюркочить.
А в небі сонце сяє, весну – красну стрічає.
2 учень:
У березні, у березні
Верба цвіте на березі.
Осика від граків рясна
Бо це весна, весна, весна!
І сонця тепле колесо
Зігріло ніжний пролісок,
І дзюркотять потічки
До голубої річки.
3 учень:
Перші квіти весняні
Несуть весну нам ясну.
Підсніжники, фіалки,
Тюльпани, сон-трава.
4 учень:
Друзі! Квіти бережіть
І ніколи їх не рвіть!
Бо чарівної краси
Не побачим я і ти!
Бо всі квіти – наші друзі!
5 учень:
Природа нам – як рідний дім, вона усім як мати.
Щоб лад завжди був в домі тім
Про неї треба дбати!
6 учень:
Буду я природі другом:
Йтиму садом, полем, а чи лугом.
Буду я природі вірним другом.
Не столочу навіть трави.
Я скажу їй: -Зеленій, живи!
Коли лісом буду я іти,
Теж посію зерна доброти.
Побажаю дереву і пташці,
Щоб вони жили у мирі й щасті!
Вчитель:
Пам'ятай!
- Кожен зелений листочок, кожна травинка виділяє в повітря кисень. Ним ми дихаємо, без нього немає життя!
- Не топчи, не зривай рослин!
- Найкраща квітка – та, що квітує там де зросла. Не губи її!
- Щоб згубити молоде дерево, потрібно хвилини, а виростити – роки! Не ломай дерев!
- Природа щедра до нас. Все, що ми маємо, від неї. Ви відплатіть їй своєю добротою, увагою, чемним поводженням, і вона буде ще щедрішою! Люби, оберігай природу!
Фото, малюнки (додаток №1)
2 клас – «Наші друзі - птахи»
1 учень:
Птахи є невід'ємною частиною нашого життя. Вони помічені скрізь, де є на землі сприятливі умови для їх життя.
2 учень:
На земній кулі їх налічується 8770видів, а в нашій країні – майже 770 видів.
3 учень:
Вони знищують за літо дуже багато шкідливих лічинок і комах. Працюють, не покладаючи крил.
4 учень:
А взимку вони самі потребують допомоги, бо їм складно розшукати корм. Особливо тоді, коли товста снігова ковдра вкриває землю, коли ожеледиця скує льодом все навкруги: і гілки на деревах, і залишки бур'янів. Ось тоді справжня біда починається.
5 учень:
Тому ми вирішили повісити годівнички і підгодовували птахів протягом зими. Дуже цікаво було спостерігати за нашими пернатими друзями. Ми раділи разом з ними.
6 учень:
Пташки взимку допомагають людям визначати погоду. Складають народні прикмети:
- Синички зранку починають пищати – чекати морозу.
- Галки збираються невеликими зграями і сильно кричать – до морозів (влітку – до ясної погоди).
7 учень:
Ми вносимо пропозицію протягом літа та осені заготовлювати насіння дикорослих та культурних рослин, щоб підгодовувати взимку наших пернатих друзів.
Оголошуємо літню акцію «Збери насіння для пташок!»
Фото (додаток №2)
3 клас – «Чиста криниця»
Учень Пекучий день, щебечуть птиці,
І яворів шумлять ряди,
Я із прозорої криниці
Нап’юсь холодної води
- Дійсно, що може бути приємнішим у спеку, ніж напитися прохолодної джерельної води. Здавна кажуть в Україні : «До води, як і до хліба, - завжди пошана велика».
Вчитель – Здавна люди шукали слово, яке може вмістити в собі глибини мудрості, добра і знань, і спинилися на слові « криниця ». У давніх віруванням криниця – це символ до вирію, символ єднання небесних та підземних вод. Отак і чуємо: «Омиймо душі наші з криниць первородних і чистих, черпаймо з криниць народного розуму».
Учень - Давайте сьогодні поговоримо про воду, як її шукали, добували. Поговоримо про криницю: як оздоблювали, як та чим обсаджували, як оспівували в піснях, як педагог В.О. Сухомлинський у своєму оповіданні «Камінь», зосереджує увагу на проблемах екологічного виховання щодо збереження прісної води.
Вчитель - Сьогодні учні початкових класів презентують проект «Чиста криниця».
- Команда готова?
- Тож вперед, діти, до нових знань і звершень!
Виступ команди
Учень . Наша команда називається «Барвінок». Працюючи над проектом, ми дізналися, як шукали воду, як добували воду, як та чим облаштовували криницю, що біля них садили.
Учень . Як шукали воду
Перш ніж збудувати криницю, треба було спочатку знайти місце для неї. Здавна люди шукали воду за допомогою вербової гілочки. Прихиливши до землі гілочку, водили нею довкола. Там , де листочки ворушились, за прикметами була близько вода. Такий спосіб звався – лозошукання. До речі , у Китаї і досі існує звичай, згідно з яким будинок не починають зводити, доки лозошукачі не перевірять наявність джерела.
Учень. Як копали криницю ?
- Криниці в Україні будували ще в глибоку давнину. Водопроводів і техніки тоді не було, тому криниці копали вручну. В народі кажуть
- « Голкою криниці не викопаєш ». Дуже важка була ця робота : копати і підіймати наверх землю, опускати вниз зруби (стовбур дерева), мурувати стіни. Особливо було важко копачам, коли попадався твердий ґрунт, а то і ще гірше – кам’янисті шари. Не один раз ламалися лопати і ломи, поки дістануться води. Іноді траплялися і обвали. І щоб не загинув той чоловік, рятувати збиралося все село. І поки не врятують людину, в селі ніякої роботи не проводилося. Діставали воду з глибини 15-20 метрів, а іноді з глибини – 30-40 метрів.
Учень . Чим обладнували криниці ?
Над криницями будували дашки, приладнували ручки, жолобки, цямриння – усе це для того, щоб оберігати криницю від забруднення. Щоб вода в криниці не псувалася, в неї опускали срібний предмет, часто хрест. В давні часи криниці були громадськими, пізніше їх почали будувати біля двору, на вулиці, щоб і перехожі могли напитися. Біля криниць обладнували майдан, садили квіти, дерева, кущі, ставили видовбані з дерева або каменю корита, майстрували довгі лави.
Учень. - Відгадайте загадку:
«Біля нашої криниці
проживає диво-птиця.
Довгонога , довгошия,
У криниці дзьоба миє.
Набирає відром водицю,
ставить її на криницю.
- Так, це « криничний журавель »».
Учень. - Друзі, а ви знаєте, які дерева чи кущі садять біля криниць?
- Розповім я вам легенду « І над криницею верба ».
І над криницею верба …
Калина дуже любила квіти, птахів, звірів, доглядала за ними. Вороги дізнались про це і вирішили зачарувати дівчину. Коли Калина підійшла до криниці , щоб напитися води, то вороги перетворили її на кущ. Мати Вербена прибігла рятувати доньку, та було пізно. Схилилася мати над криницею. Затулила серцем ту воду і проросла над нею вербою. Минуло відтоді багато років, та матуся-верба все оберігає водні джерела, аби люди ніколи не зазнавали лихих чар.
- Навколо криниці обов’язково садили верби, бо вважали, що на гілках тих верб перебувають добрі духи і опікуни людського роду. Вони слідкували, щоб лихі духи не потрапили в криницю. Якщо ж немає верб навколо криниці, значить лихі сили опанували криницю. Тому люди щороку підсаджували молоді деревця біля криниць.
Вчитель Українські криниці споконвіку символізують достаток, невичерпну людську доброту, щирість, привітність. Криничну воду здавна вважають святою, як хліб, землю, вогонь, а тому прославляли в усній народній творчості. Чимало загадок, прислів’їв, повір’їв, своєрідних заборон, пересторог, табу, пов’язано з криницею. До вашої уваги продукт досвіду багатьох поколінь. Повір’я:
Учень 1: До своєї криниці люди не допускали нехрещеного. Боялися , щоб на худобу не напали ніякі вороги.
Учень 2: До криниці не можна було підходити в брудному одязі та з брудним відром. Вважали , що на весь рід кара Божа ляже.
Учень 3 : В народі вважають, якщо хтось знайде і розчистить джерельце, то діти у нього будуть доглянуті й щасливі.
Учень 4: Гріх не давати людям води зі своєї криниці.
Учитель : А скільки прислів’їв складено про криницю! Давайте послухаємо кілька з них.
До доброї криниці стежка утоптана.
Яка криниця, такий і господар, який поріг, така й господиня.
Не плюй в криницю, знадобиться води напитися.
Вчитель: А зараз до вашої уваги загадки.
- В проваллі глибоко виблискує око. (криниця)
- Качка в морі – хвіст надворі. (Відро і криниця)
- Два моря на одній дузі гойдаються. (Відра і коромисло)
- Два брати пішли до річки купатися. (Відра)
- Нова посудина, а вся в дірках. (Друшляк)
1. Працюючи над проектом, ми очистили джерело за селом; посадили верби біля нього
( Діти показують фото і розповідають про свою трудову діяльність. )
2 Учень:
- Одного чудового дня ми вирішили, що досить говорить про екологічні проблеми і негаразди. Треба діяти. Нашими однодумцями стали Іваненко Олена Миколаївна, директор школи, вчителі початкових класів.
3 Учень:
Ми всі дружно і швидко зібрались і пішли до джерела нашого села, що відразу за селом.
- Які ми були всі пригнічені і розчаровані побаченим. Джерело потребувало негайного порятунку.
Фото (додаток №3)
4 клас «Зустріч птахів навесні»
1 учень:
Настала весела пора року – весна! Усе оживає від зимової сплячки. З далеких країв повертаються наші пернаті друзі – пташки. Земля прикрашається, готується зустріти їх.
2 учень:
Українці здавна з повагою відносилися до своїх пернатих друзів. Ще від сивої давнини нащі пращури святкували Повернення (Обретіння) перелітних птахів до рідних країв. Це підтверджує той факт, що основні дійства, які влаштовували селяни на Обретіння (9 березня), стосуються птахів, які першими поверталися з вирію.
3 учень:
Першими, саме на Обретіння, коли з полів ще не зійшов сніг, повертаються у рідні краї жайворонки. Цих вісників весни особливо шанували в Україні.
4 учень:
Згодом з'являються граки і влаштовують несамовиті бійки за місця гніздування. Про це галасливе явище в одній з приказок мовиться: «Граки на дереві з весною розмовляють».
5 учень:
Одначе найбільшою пошаною в народі користувалися лелеки. В Україні існував звичай: побачивши вперше птаха, простягали йому шматок хліба і промовляли: «Бусле, бусле, на тобі гальвоту, дай мені жита копу!»
6 учень:
Птахи не тільки прикрашають наше життя. Вони перші помічники людини в боротьбі за високий урожай полів і садів.
7 учень:Чи знаєте ви, скільки комах з'їдає синиця? Виявляється, стільки, скільки важить сама. Якби у людини був такий апетит, то з вагою 70 кг їй потрібно було б їжі… Хто підкаже?
8 учень:
Спостерігаючи за птахами, учені дослідили, що сім'я синиць за літо знищує понад 4000 гусениць, пара горихвісток – 7000. Чорноголова чайка з'їдає за день 1000 жуків, клопів та інших шкідливих комах. Ластівка виловлює за літо 1 млн мух і комарів.
9 учень:
А зараз я пропоную переглянути презентації про приліт птахів.
(додаток № 4)
10 учень:
Здавна на Україні існував звичай, зустрічаючи весну, пригощати дітей печеними фігурками пташок. Сьогодні в нас теж є можливість так зустріти весну.
Діти пригощаються під аудиозапис співу пташок .
Після цього діти з вчителем виходять на вулицю, щоб прикріпити виготовлені шпаківні.
Фото (додаток №5 ).