Виховні заходи
Філімонова Галина Олександрівна
вища категорія
Павлопольська загальноосвітня
школа І-ІІІ ступенів
Виховний захід в 4 класі
Прощавай, початкова школа
Мета: Розвивати творчі здібності учнів, уміння виразно читати віршовані твори; мовленевий запас. Виховувати бажання вчитися; любов і повагу до батьків, вчителів, дорослих та товаришів.
Обладнання: святково прикрашений зал. Творчі роботи учнів, нагороди. Магнітофон,телевізор,відеофільм « Шкільні роки в початковій школі»
На дошці, фото учнів та вчителя, вислови:
-« Ми сьогодні вже йдемо від вас
по шкільній стежині у п*ятий клас.
Школа наша початкова,
прощавай і будь здорова.
Нових діточок стрічай
та й про нас не забувай!»
-« В добру путь прямуй, дитино,
У світ, де вчаться і ростуть!
Розумна і щаслива будь,
Перші кроки не забудь!»
Вчитель. – Дорогі батьки, гості, вчителі, діти, сьогодні ми зібрались на свято. Першого вересня 2009 року наша школа прийняла у свою дружню сім’ю поповнення – 4 дівчаток і 8 хлопчиків. Протягом чотирьох років навчання їхнє число змінювалося. На сьогоднішній день 4 дівчаток та 5 хлопчиків вже закінчують початкову школу. Саме сьогодні ми прощаємося з
початковою школою, з першими шкільними роками наших дітей. Тож давайте бал шкільний починати.
Учні 3 класу.
Ось заходить на свято, вітайте
Наш четвертий, найстарший клас
Хай здійсняться всі їхні бажання
Ми ласкаво запрошуємо вас!
2. Злинь же, музико, в небо гучніше,
В добру пору лунай, в добрий час
Вище голови, йдіть веселіше,
З нетерпінням чекаємо вас!!!
Вчитель. - На свято запрошуються шановні випускники. (до залу під музику заходять випускники і проходять коло пошани)
Богданова Софія Сергіївна
Протопопов Володимир Сергійович
Ржевська Тетяна Сергіївна
Маренков Богдан Валентинович
Папакиця Анастасія Олександрівна
Недбайло Олександр Іванович
Грищенко Ірина Іванівна
Коваль Костянтин Володимирович
Стодола Ярослав Валерійович
(випускники танцюють вальс)
Вчитель.
– Роки, роки!
Невпинні, невблаганні
Вони пливуть рікою в небуття,
В безодні тихо тонуть і зникають.
На жаль рокам немає вороття!
Випускники.
1)Красиво і світло у нашій світлиці –
Гості у залі сидять дорогі.
Сьогодні у нас урочисте є свято.
І хочеться всіх привітати мені.
2)Гостей дорогих ми вітаємо щіро.
Стрічаємо з хлібом,
Любов’ю і миром.
3)Хліб підносимо вам і сіль
На біленькім рушничкові,
І вклоняємось аж до землі,
Щоб завжди були ви всі здорові.
(Діти підносять коравай директору)
Вчитель. – 4 роки ми разом піднімалися першими найважчими сходами Країни Знань. Вчилися рахувати, читати, дружити і просто учитися жити за правилами нашої другої домівки-школи. Тож, згадаємо, якими були ці роки.
Випускники.
1.Справа в тому, що сьогодні
Свято в нас велике.
І про все, що вже минуло.
Можна сміло говорити.
2. І про те, як на уроці
Зовсім не сиділось,
І задачі розв’язувати
Чомусь не хотілось.
3.Ми букварик почали
В вересні вивчати
І багато встигли ми
Вже запам’ятати
4.На урок до нас Сова
Часто прилітала.
Друкувати склади й писати
Нам допомагала.
5.Ой, мороки було з нами
Вчительці багато.
Як по сто слів за хвилину
Вчились ми читати.
6.Й математики нелегко
Було нас навчати.
Та табличку множення
Будемо добре знати.
7.Ой, нема де правди діти,
Було всяке серед нас:
Той у школі звик шуміти,
Той запізнювався в клас.
8.Та такого не було,
Щоб робив це хтось на зло.
Бо усі ми повсякчас
Дуже – дуже любим Вас.
9.Дуже просимо простити
Нам маленькі ці грішки.
Ми правдиво будемо жити
І трудитись так, як ви.
10.Були радощі і болі,
Успіх й невдачі.
Та найбільш тепла й любові
Було в очах Ваших.
11. Нас постійно научали –
Там не стукни, не штовхни,
І у діток я по черзі
Всіх пробачення просив.
12. Нас в їдальні заставляли
Все з’їдати до кінця.
І була для бідних діток
Це справжнісінька біда.
13. У ту школу ми ходили
На початку зі слізьми.
Та сьогодні ми вже плачем,
Бо не хочемо в старшу йти.
Вчитель. – Дуже допитливими ростуть наші діти. Також за 4 роки діти навчилися дружити. З’явилися й перші симпатії. Про це вони й заспіваємо.
(Звучить пісня про дружбу)
Вчитель. – Проминули 4 шкільних роки. Були успіхи й невдачі. Першу ступінь шкільного життя ми подолали. А які отримали результати, нам розкаже директор – Іваненко Олена Миколаївна.
(Директор вручає дипломи з табелями)
Вчитель. – (вчитель вручає учням дипломи за досягнення в навчально-виховному процесі) – Слово привітання надається батькам.
Вчитель. – Шкільне життя – це не тільки нові друзі, міцна дружба. Це й вчителі, які допомагали Мандрувати Країною Знань – це й працівники школи, які піклувалися про дітей.
Випускники читають вірші та вручають квіти.
1. Як вчимося? Як святкуємо?
Дружно, весело чи ні?
За всім цим пильнує чітко
Наша адміністрація.
2. Часто вчителька хворіла,
Але вчили інші нас.
Скажемо зараз вам спасибі
Що не покинули ви нас.
3. Англійська мова дуже гарна
Але важка вона для нас.
Та будемо дуже ми старатись –
Не підведемо, вчитель, вас.
4. Хочеш книжку прочитати?
То мерщій біжи туди.
Юлія Миколаївна
Книжку вибере тобі.
5. Спасибі повару велике.
За те, що голодними ми не були.
6. На стражі порядку
Завжди нас стрічають,
Рятують від купи сміття.
Ви нас не сваріть, подяку приймайте
Ми щиро вам вдячні за все.
(діти співають пісню для вчителів )
Вчитель. – А ще сьогодні слова подяки я хочу сказати вашим батькам. Спасибі вам за те, що виявили велике терпіння, любов до дітей. Разом з дітьми вчилися, переживали, пізнавали світ, відкривали нові таємниці знань.
Вчитель. - Бажаю всім батькам долі рясної
А ще й радості ясної два крила.
Щоб збувалися ваші мрії,
Щоб калина довго вам іще цвіла!
(вчитель вручає Листи подяки батькам за активну участь в житті дитини та школи)
– Погляньте, дорогі діти, на своїх батьків. Їхні очі сяють щастям, а десь у глибині прихована тривога. Бо попереду ще стільки випробувань! Батьки переживають у кілька разів більше, ніж ви самі. Тож любіть своїх рідних, будьте завжди гідними їх, дайте їм можливість пишатися вами!
- Слово до батьків мають випускники.
Випускники.
1.Батько і мати-два сонця гарячих.
Що нам дарують надію й тепло.
Батько і мати у долі дитячій.
Треба, щоб кривди між них не було.
2. Батько розуму навчає,
Мати приголубить,
Ніхто мене так на світі,
Як вони, не любить.
3. Бо без батьків чого ми в світі варті,
Без маминої ласки і тепла,
Без батьківської строгості і жарту,
І без свого родинного тепла.
4. Чотири роки нас водили вранці,
Несли портфелі наші й ранці,
Із вами ми уроки вчили,
І малювали, і лічили.
5. Ми любим вас, кохані мами й тата,
Ми вам бажаємо здоров’ячка багато.
Ми хочемо, щоб ви завжди раділи,
І щоб в житті ніколи не хворіли.
6. Прийміть наш букет
Із пошани й любові.
Вклоняємось низько і дякуємо щиро
За ласку і ніжність,
За мудрість і віру.
(Діти вручають квіти батькам)
Вчитель. – Шановні гості, батьки! Прийміть в подарунок цю пісню. (учні виконують пісню для батьків.)
Вчитель. – Останнє слово в початковій школі мають випускники.
1. Тріпочуть листочки тополі,
Берізка ніжно шелестить.
Сьогодні свято в початковій школі, -
Дзвінок останній продзвенить.
2. Випускників усіх покличе.
Він на урок останній раз.
І ніби чайка закурличе,
І поведе в наступний клас.
3. Сьогодні день у нас прощальний.
І в серці безліч сподівань.
Підемо в п’ятий клас навчальний,
І в нас багато хвилювань
4. Прощаємось із рідним класом
Який нам домом був завжди.
Підемо в новий, невідомий,
Думками ж линемо сюди.
5. У нас усіх прощальний настрій,
Ми схвильовані украй.
Скажемо разом: «Велика» школа,здрастуй!»
Початкова школа, прощай!
6. Ми учні 4 класу, що переходимо до 5, клянемось:
- прибігати до школи на перший урок з очима, що горять від допитливості.
Клянемось (разом)
- З вовчим апетитом поглинати всі знання і переварювати їх до кінця, щоб не було гальма.
- Клянемось підтримувати вогонь любові та поваги до вчителів і адміністрації школи.
- Клянемось з гідністю донести високе звання «Учень школи» до закінчення навчання! Клянемось! Клянемось! Клянемось!
Вчитель.
- Швидко збігають хвилини.
Ось і прощатись пора.
Дозвольте вам на прощання
Зичити щастя й добра.
- Любі діти, на прощання
Мої сердечні побажання.
Хай вам сонечко сміється
І наука хай дається.
Не привчайтесь у роботі
Відкладати все на потім.
Хай щастить вам, діти, всюди!
Хай ростуть з вас гарні люди!
Щасливої вам долі.
Хай на прощання продзвенить вам дзвоник.
(Діти під музику проходять коло пошани)
Вчитель. – А тепер ми проглянемо фільм.
